гоготання

Гогота́ння, -ня

с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоготання — гогота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гоготання — -я, с. Дія за знач. гоготати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гоготання — ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гогота́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (О. Гончар); Ждан .. чув жіночий лемент, дитячий плач, крики й прокльони чоловіків, рев худоби, гоготання вогню (В. Словник української мови у 20 томах
  4. гоготання — СМІХ, СМІ́ШКИ мн., розм., СМІХОТНЯ́ розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИ мн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́ підсил. розм., ГОГОТА́ННЯ підсил. розм., ГОГОТІ́ННЯ підсил. розм., ІРЖА́ННЯ зневажл. (нестримний голосний сміх). Словник синонімів української мови
  5. гоготання — ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим... Словник української мови в 11 томах