голівонька
Голівонька, -ки
ж. ум. отъ голова.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голівонька — голі́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- голівонька — головонька, -и, ж. Пестл. до голівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голівонька — ГОЛІ́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до голі́вка. Болить моя голівонька, Ще й серденько в тузі (з народної пісні); Вона підняла од шитва голівоньку (Марко Вовчок); Ухмиляється будякова квіточка першому промінню ясного сонця, теплому... Словник української мови у 20 томах
- голівонька — див. голова Словник синонімів Вусика
- голівонька — бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене!... Фразеологічний словник української мови
- голівонька — Голі́вонька, -ньки, -ньці; -воньки, -ньок, -нькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- голівонька — ГОЛІ́ВОНЬКА, ГОЛО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до голі́вка. Вона підняла од шитва голівоньку, глянула любо, всміхнулася (Вовчок, І, 1955, 162); Головонько моя бідная, В мене ненька та нерідная (Укр.. лір. пісні, 1958, 373); *Образно. Словник української мови в 11 томах