1. Словник української мови Грінченка

голінний

Голінний, -а, -е

1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310.

2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у.

3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157.

4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голінний — голі́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. голінний — жм., бравий, завзятий, молодецький; (до чогось) ласий, охочий. Словник синонімів Караванського
  3. голінний — -а, -е, розм. Бравий, завзятий. || до чого, на що. Охочий до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голінний — ГОЛІ́ННИЙ, а, е, розм. Бравий, завзятий. Пархім теж парубок голінний – хоч куди (Г. Квітка-Основ'яненко); [Перша дівчина:] От голінна! І не боялась сама прийти сюди! (С. Словник української мови у 20 томах
  5. голінний — див. жадний; жвавий Словник синонімів Вусика
  6. голінний — БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О. Словник синонімів української мови
  7. голінний — Голі́нний, -на, -не до чого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. голінний — ГОЛІ́ННИЙ, а, е, розм. Бравий, завзятий. Пархім теж парубок голінний — хоч куди (Кв.-Осн., II, 1956, 487); [Перша дівчина:] От голінна! І не боялась сама прийти сюди! (Вас., III, 1960, 9); // до чого, на що. Охочий до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах