гонінник
Гонінник, -ка
м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонінник — -а, ч., діал. Пастух. Великий тлумачний словник сучасної мови