гоній
Гоній, -нія
м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоній — -я, ч., іст. Той, хто збирав у волості селян для сплати податків. Великий тлумачний словник сучасної мови