1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гоній

гоні́й

-я, ч., іст.

Той, хто збирав у волості селян для сплати податків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоній — Гоній, -нія м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?). Словник української мови Грінченка