горбатіти

Горбатіти, -тію, -єш

гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбатіти — горба́тіти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. горбатіти — -ію, -ієш, недок. Ставати горбатим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбатіти — ГОРБА́ТІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати горбатим. Старий дедалі все старів, горбатів (Панас Мирний); А мені чорний колір набрид, Ненавиджу його й проклинаю. Від його стопудових обид Передчасно горбатіти маю (В. Словник української мови у 20 томах
  4. горбатіти — ГОРБА́ТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати горбатим. Старий дедалі все старів, горбатів (Мирний, IV, 1955, 42). Словник української мови в 11 томах