гордовина

Гордовина, -ни

ж. раст. а) = гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727.

2) = гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727.

3) = городина. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордовина — гордови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гордовина — -и, ж. Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордовина — ГОРДОВИ́НА, и, ж. 1. Кущова рослина родини жимолостевих із чорними ягодами; чорна горобина. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (з народної пісні); У зовнішньому рядку берегової смуги висаджують обліпиху, глід, лох вузьколистий... Словник української мови у 20 томах
  4. гордовина — ГОРДОВИ́НА (кущова рослина родини жимолостевих), ГОРДИ́НА, ЧО́РНА КАЛИ́НА, ЦІЛОЛИ́СТА КАЛИ́НА, ГОРДОВИ́К діал. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (П. Чубинський). Словник синонімів української мови
  5. гордовина — ГОРДОВИ́НА, и, ж. (Viburnum Lantana). Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (Чуб. Словник української мови в 11 томах