гордовина
ГОРДОВИ́НА, и, ж.
1. Кущова рослина родини жимолостевих із чорними ягодами; чорна горобина.
Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (з народної пісні);
У зовнішньому рядку берегової смуги висаджують обліпиху, глід, лох вузьколистий, у внутрішніх рядках – золотисту смородину, гордовину, бирючину (з наук.-попул. літ.).
2. збірн. Ягоди цієї рослини.
Стигла гордовина має не гіркуватий, а приємний солодкий смак (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гордовина — гордови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гордовина — -и, ж. Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гордовина — ГОРДОВИ́НА (кущова рослина родини жимолостевих), ГОРДИ́НА, ЧО́РНА КАЛИ́НА, ЦІЛОЛИ́СТА КАЛИ́НА, ГОРДОВИ́К діал. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (П. Чубинський). Словник синонімів української мови
- гордовина — ГОРДОВИ́НА, и, ж. (Viburnum Lantana). Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (Чуб. Словник української мови в 11 томах
- гордовина — Гордовина, -ни ж. раст. а) = гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Словник української мови Грінченка