гордовитий
ГОРДОВИ́ТИЙ, а, е.
1. Те саме, що го́рдий 1.
Найчастіше припливав молодий козак Семен, уродливий парубок, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл, – і щиро покохала його наша гордовита Катря (Марко Вовчок);
Прибрала [дівчина] гордовиту позу, навіть руки схрестила на грудях (М. Чабанівський);
– Що ж, Гордію, спасибі за ласку, – відповіла йому стримано.., але в мене до іншого серце лежить .. І рушила від нього, ставна і гордовита (І. Цюпа).
2. Сповнений гордості (у 2 знач.).
Він плекав гордовиту мрію погойдати на руках ще й правнука перед тим, як закінчити свій життєвий шлях (Ю. Яновський);
– Поб'єм ми вас, що б там не було, а поб'єм, якщо не здастесь! – сказав він з гордовитим викликом (О. Гончар);
У запорожців – сміливі, гордовиті погляди, яких Яцько ніколи не бачив у своїх односельчан (В. Малик).
3. Який зневажливо, звисока ставиться до інших; пихатий.
– Кого ж ти вподобав? Чи не Мотрю, бува, Шрамченкову?.. То – багачка та гордовита, сину (Панас Мирний);
– Князь Єремія гордовитий, – зашепотіли кругом магнати та їх молоді сини, – не хоче признаватись до своїх давніх товаришів (І. Нечуй-Левицький);
Крупяк .. з подивом поглянув на Варчука: ніколи він не бачив, щоб гордовитий, норовистий Сафрон став таким жалюгідним, безпорадним (М. Стельмах);
// Який виражає пихатість.
Щось боягузне [боягузливе] і разом чванливе визирає з цих гордовитих, випещених пик (С. Васильченко);
Голова ж, глибоко всаджена між плечі, була трохи закинута назад, чим надавала тій людині гордовитого й неприємного вигляду (Н. Королева);
Назар Вовкогон. Найхоробріший, найзавзятіший на Січі козак – лице геть у шрамах, щоправда, ті шрами не попсували його, воно гарне, але й гордовите, пихате та нахабне (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- гордовитий — гордови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- гордовитий — ГОРДОВИТІСТЬ див. ГОРДИЙ і ГОНОР. Словник синонімів Караванського
- гордовитий — -а, -е. 1》 Те саме, що гордий 1). 2》 Сповнений гордості (у 2 знач.); піднесений. 3》 Який зневажливо, зверхньо ставиться до інших; пихатий. || Який виражає пихатість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гордовитий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- гордовитий — ГО́РДИЙ (сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність), ГОРДОВИ́ТИЙ, АМБІ́ТНИЙ, ГОРДІВЛИ́ВИЙ, ГОРДЛИ́ВИЙ, ДУ́МНИЙ, ДУМЛИ́ВИЙ, ЧИ́ННИЙ розм. (сповнений почуття власної гідності). — Ти не знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (С. Словник синонімів української мови
- гордовитий — ГОРДОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що го́рдий 1. Найчастіше припливав молодий козак Семен, уродливий парубок, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл, — і щиро покохала його наша гордовита Катря (Вовчок, І, 1955, 90); — Що ж, Гордію, спасибі за ласку... Словник української мови в 11 томах