горлай

Значення в інших словниках

1. горлай — горла́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. горлай — -я, ч., розм. Те саме, що горлань. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горлай — ГОРЛА́Й, я́, ч., розм. Те саме, що горла́нь. – А на моє, громада – капустяна голова. Вискочить який горлай, застрашить людей, і вирішать таке, що й погадати страшно (Б. Лепкий); – Цить, бісові діти! – гримнув він на весь голос .. Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
4. горлай — див. крикливий Словник синонімів Вусика
5. горлай — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
6. горлай — ГОРЛА́Й, я́, ч., розм. Те саме, що горла́нь. — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос.. Забули статут, чортові горлаї?! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 205). Словник української мови в 11 томах