горлай

КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос... — Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); — Не треба Гречки! — загукали статечні господарі. — Нема згоди! — Баламута він! Горлодер! Проп'є! (Ю. Смолич); — Ану тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлай — горла́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлай — -я, ч., розм. Те саме, що горлань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлай — ГОРЛА́Й, я́, ч., розм. Те саме, що горла́нь. – А на моє, громада – капустяна голова. Вискочить який горлай, застрашить людей, і вирішать таке, що й погадати страшно (Б. Лепкий); – Цить, бісові діти! – гримнув він на весь голос .. Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. горлай — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  5. горлай — ГОРЛА́Й, я́, ч., розм. Те саме, що горла́нь. — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос.. Забули статут, чортові горлаї?! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 205). Словник української мови в 11 томах
  6. горлай — Горлай, -лая м. Человѣкъ съ сильнымъ голосомъ. Мнж. 178. см. горлань. Словник української мови Грінченка