горобеєчко

Горобей, -бея, -б'я

м. = горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Чуб. ІІІ. 56. ум. горобеєчко, горобейко, горобейчик. Чуб. ІІІ. 58. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Грин. ІІІ. 554. горобієнько. Чуб. III. 57.