горобинець

Горобинець, -нця

м.

1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31.

2) раст.: а) = рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. І. 167.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me