городечок

Город, -да

м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. ум. городець, городечок, городок. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.

---------------

Город, -ду

м.

1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ном. ум. городець, городонько, горідчик. Левиц. І. 170. Городчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Прийди, козаче, к мойому городоньку. см. огород.

2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 457. Родъ хоровода. Грин. III. 109.