городин

Городин, -на

м. Въ пѣснѣ то же, что и город. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me