1. Словник української мови Грінченка

горішина

Горішина, -ни

ж.

1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21.

2) раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. см. головайчик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горішина — горі́шина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. горішина — -и, ж. 1》 Те саме, що ліщина. 2》 Деревина горіха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горішина — ГОРІ́ШИНА, и, ж. 1. Те саме, що ліщи́на. Софія не помітила, як з придорожніх кущів горішини на дорогу вийшов Трохим Іванович (А. Шиян); За бузиною горішина й терен кущаться, уже глід і калина тут хороводять, .. й чим тут тільки не пахне! (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. горішина — ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О. Словник синонімів української мови
  5. горішина — Горі́шина, -ни, -ни Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. горішина — ГОРІ́ШИНА, и, ж. 1. Те саме, що лі́щина. Софія не помітила, як з придорожніх кущів горішини на дорогу вийшов Трохим Іванович (Шиян, Гроза.., 1956, 238). 2. Деревина ( див. деревина́) горіха. Словник української мови в 11 томах