горішина
ГОРІ́ШИНА, и, ж.
1. Те саме, що ліщи́на.
Софія не помітила, як з придорожніх кущів горішини на дорогу вийшов Трохим Іванович (А. Шиян);
За бузиною горішина й терен кущаться, уже глід і калина тут хороводять, .. й чим тут тільки не пахне! (Є. Гуцало);
“Волга” стояла серед густого підліску, оточена з усіх боків кущами горішини та молодим березняком (Ю. Мушкетик).
2. Деревина́ горіха.
– Ми Ідської гори дубина, Липки, горішина, соснина, З яких був зроблений твій флот (І. Котляревський);
А яка рогатка в Павла Денисовича!.. Рогачик з преміцноі горішини, а резинка з футбольної камери (В. Нестайко);
Стіл із горішини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горішина — горі́шина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- горішина — -и, ж. 1》 Те саме, що ліщина. 2》 Деревина горіха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горішина — ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О. Словник синонімів української мови
- горішина — Горі́шина, -ни, -ни Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горішина — ГОРІ́ШИНА, и, ж. 1. Те саме, що лі́щина. Софія не помітила, як з придорожніх кущів горішини на дорогу вийшов Трохим Іванович (Шиян, Гроза.., 1956, 238). 2. Деревина ( див. деревина́) горіха. Словник української мови в 11 томах
- горішина — Горішина, -ни ж. 1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. см. головайчик. Словник української мови Грінченка