горішковий
ГОРІ́ШКОВИЙ, а, е.
Прикм. до горі́шок.
Дбайливі білочки запасають горішковий провіант на майбутнє (із журн.);
Горішкова шкаралупка;
// Вигот. із додаванням горішків.
Горішкові рогалики лежали на тарілі, обносячи хату манливими запахами (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горішковий — горі́шковий прикметник Орфографічний словник української мови
- горішковий — -а, -е. Прикм. до горішок. Великий тлумачний словник сучасної мови