гостро
Гостро
нар.
1) Остро. Гостро ніж нагострений.
2) Рѣзко. Гостро говорить.
3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостро — го́стро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гостро — Присл. до гострий 1-5), 7), 9). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостро — ГО́СТРО. Присл. до го́стрий 1–5, 7, 9. – То ж ви [Святославенки] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Словник української мови у 20 томах
- гостро — ГО́СТРО. Присл. до го́стрий 1-5, 7, 9. — То ж ви [Святославенки ] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Словник української мови в 11 томах