гостро

Гостро

нар.

1) Остро. Гостро ніж нагострений.

2) Рѣзко. Гостро говорить.

3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостро — го́стро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гостро — Присл. до гострий 1-5), 7), 9). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостро — ГО́СТРО. Присл. до го́стрий 1–5, 7, 9. – То ж ви [Святославенки] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Словник української мови у 20 томах
  4. гостро — ГО́СТРО. Присл. до го́стрий 1-5, 7, 9. — То ж ви [Святославенки ] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Словник української мови в 11 томах