гостро

го́стро

Присл. до гострий 1-5), 7), 9).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостро — го́стро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гостро — ГО́СТРО. Присл. до го́стрий 1–5, 7, 9. – То ж ви [Святославенки] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Словник української мови у 20 томах
  3. гостро — ГО́СТРО. Присл. до го́стрий 1-5, 7, 9. — То ж ви [Святославенки ] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Словник української мови в 11 томах
  4. гостро — Гостро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228. Словник української мови Грінченка