грання
Грання́, -ня́
с.
1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8.
2) Дѣтскія игры.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грання — грання́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- грання — -я, с. Дія за знач. грати II і гратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грання — ГРАННЯ́, я́, с. Дія за знач. гра́ти і гра́тися. В номерах часто були танці під грання своїх музик (І. Нечуй-Левицький); Ігор усе мовчав, бо було невимовно соромно признатися, що за гранням не мав часу взятись за книжку (О. Словник української мови у 20 томах
- грання — ГРАННЯ́, я́, с. Дія за знач. гра́ти² і гра́тися. В номерах часто були танці під грання своїх музик (Н.-Лев., І, 1956, 340); Сьогодні йому вже не хотілося гратись. Словник української мови в 11 томах