гривань
Гривань, -ня
м.
1) Конь, имѣющій большую гриву.
2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гривань — грива́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- гривань — -я, ч., розм. 1》 Кінь із великою гривою. 2》 перен. Чоловік із довгим густим волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гривань — див. кінь; кошлатий Словник синонімів Вусика
- гривань — ГРИВА́НЬ, я́, ч., розм. 1. Кінь з великою гривою. Гривань [кінь] уже рвонувся, і чобіт [Мамая] лишився в руках у хорунжого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 108). 2. перен. Чоловік з довгим густим волоссям. Словник української мови в 11 томах