1. Словник української мови в 11 томах

гривань

ГРИВА́НЬ, я́, ч., розм.

1. Кінь з великою гривою.

Гривань [кінь] уже рвонувся, і чобіт [Мамая] лишився в руках у хорунжого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 108).

2. перен. Чоловік з довгим густим волоссям.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гривань — грива́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. гривань — -я, ч., розм. 1》 Кінь із великою гривою. 2》 перен. Чоловік із довгим густим волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гривань — див. кінь; кошлатий Словник синонімів Вусика
  4. гривань — Гривань, -ня м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ. Словник української мови Грінченка