грива
ГРИ́ВА, и, ж.
1. Довге волосся на шиї і хребті деяких тварин.
Мій кінь вороний так, як хмара, літає.. І шовкова грива по вітрові має (Бор., Тв., 1957, 74);
Велика, тепер темна, а не сива шевелюра його нагадує левову гриву (Собко, Срібний корабель, 1961, 70);
*Образно. Над довгим рядом вагонів повисла кучерява грива диму (Чендей, Поєдинок, 1962, 18);
*У порівн. Чуб, як грива на вороному коні, розчісується на льоту вітром (Кос., Новели, 1962, 9);
// Про густе довге волосся людини.
До неї приступив з свічкою пан Прушинський.., широкоплечий, з великою головою, з цілою гривою міцного волосся на голові (Н.-Лев., II, 1956, 57);
Схопилася [Назіра-хон], труснула гривою розплетених кіс (Ле, Міжгір’я, 1953, 228).
◊ [1] у хвіст і [в] гри́ву — на повну силу, дуже сильно.
За Країну Рад щасливу бийте фашистів в хвіст і гриву! (Укр.. присл.., 1955, 409).
2. Довгасте підвищення; гірське пасмо.
На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев., II, 1956, 263);
Поряд з піщаними гривами і горбами тут [у заплавних луках] зустрічається багато озер (Колг. Укр., 8, 1959, 27).
3. Смуга трави, хлібних рослин, що залишається нескошеною.
В бригаді подбали, щоб не допустити втрат. Вручну обкошували кути поля, де жатки звичайно лишають гриви (Рад. Укр., 16.XII 1962, 2).
Значення в інших словниках
- грива — гри́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- грива — -и, ж. 1》 Довге волосся на шиї та хребті деяких тварин. || Про густе довге волосся людини. 2》 Довгасте підвищення; гірське пасмо. 3》 Смуга трави, хлібних рослин, що залишається нескошеною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грива — див. волосся; трава Словник синонімів Вусика
- грива — (і) в хвіст і (в) гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Фразеологічний словник української мови
- грива — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
- грива — Гри́ва, -ви, -ві; гри́ви, грив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грива — Грива, -ви ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = гривка 2. Им. 179. ум. гривка, гривонька, гривочка. Грин. ІІІ. 677, 518. Словник української мови Грінченка