1. Словник української мови Грінченка

гробок

Гробок, -бка

м. ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Грин. І. 50. Гробки = гроби = гробовище = кладовище. Мнж. 178. Левиц. І. 117. На гробках посідали. Черниг.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гробок — гробо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гробок — -бка, ч. 1》 рідко. Зменш. до гріб, гроб. 2》 Насипаний горб землі на місці, де поховане тіло померлого. 3》 тільки мн., діал. Кладовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гробок — МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. Словник синонімів української мови
  4. гробок — ГРОБО́К, бка́, ч. 1. рідко. Зменш. до гріб, гроб. 2. Насипаний горб землі на місці, де поховане тіло померлого. Ївга бігла до неї навпростець.., то провалюючись в ямах давніх могилок, то підіймаючись на високі, недавно насипані гробки (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах