гроза

Значення в інших словниках

1. гроза — Громовиця, мн. громи, сил. буря, Р злива; (над головою) лихо, небезпека, обр. чорні хмари; (для ворогів) пострах. Словник синонімів Караванського
2. гроза — [гроза] -зи, м. (на) гроуз'і, мн. грозие, гроз дв'і грози Орфоепічний словник української мови
3. гроза — -и, ж. 1》 Грім та блискавка з дощем або градом, що перев. супроводжуються великим вітром. 2》 перев. мн., перен. Бурхливі події, що відбуваються в суспільстві. || Сильні душевні переживання. 3》 перен. Лихо, небезпека, катастрофа і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гроза — 1. громовиця, злива 2. заляк, погроза, див. грізьба Словник чужослів Павло Штепа
5. Гроза — Гро́за прізвище Орфографічний словник української мови
6. гроза — Громовиця, буря, чвара Словник синонімів Вусика
7. гроза — Один або декілька атмосферних розрядів, а також явища, що супроводжують ці розряди (хмари, опади, характерні пориви вітру, блискавка, грім); поява... Універсальний словник-енциклопедія
8. гроза — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
9. гроза — ГРОЗА́, и́, ж. 1. Грім і блискавка з дощем або градом, що перев. супроводяться великим вітром. Перейшла гроза степами, Мов нічого й не було; Небо вкрилось зіроньками, Світлом землю облило (Граб., II, 1959, 429); Десь за лісом піднімалася хмара .. Словник української мови в 11 томах