грудень
Грудень, -дня
м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. Пoвѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. І. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Желех. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грудень — гру́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- грудень — [грудеин'] -д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (ў) -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- грудень — -дня, ч. Назва дванадцятого місяця календарного року. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грудень — ГРУ́ДЕНЬ (дванадцятий місяць календарного року), СТУ́ДЕНЬ заст. Настав грудень, і випав перший сніжок (І. Микитенко); Одповідаючи на ваш останній лист з 29 студня, прохав я оповістити мене, чи згоджується.. (назва товариства) дати мені посаду помічника бухгалтера (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
- грудень — Гру́день, -дня, -дневі, у гру́дні; гру́дні, -днів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грудень — ГРУ́ДЕНЬ, дня, ч. Назва дванадцятого місяця календарного року. В листопаді і в грудні мене не було у Львові (Фр., І, 1955, 35); І от настав грудень, і випав перший сніжок (Мик., II, 1957, 477). Словник української мови в 11 томах