1. Орфоепічний словник української мови

грудень

гру́день

[грудеин']

-д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (ў) -д(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудень — гру́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. грудень — -дня, ч. Назва дванадцятого місяця календарного року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудень — ГРУ́ДЕНЬ (дванадцятий місяць календарного року), СТУ́ДЕНЬ заст. Настав грудень, і випав перший сніжок (І. Микитенко); Одповідаючи на ваш останній лист з 29 студня, прохав я оповістити мене, чи згоджується.. (назва товариства) дати мені посаду помічника бухгалтера (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  4. грудень — Гру́день, -дня, -дневі, у гру́дні; гру́дні, -днів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. грудень — ГРУ́ДЕНЬ, дня, ч. Назва дванадцятого місяця календарного року. В листопаді і в грудні мене не було у Львові (Фр., І, 1955, 35); І от настав грудень, і випав перший сніжок (Мик., II, 1957, 477). Словник української мови в 11 томах
  6. грудень — Грудень, -дня м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. Пoвѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. І. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Словник української мови Грінченка