грузило
Грузило, -ла
с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи). МУЕ. I. 46. (Добруджа).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грузило — грузи́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- грузило — -а, с. Предмет, що його прикріплюють до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грузило — (рибал.) тягарець Словник чужослів Павло Штепа
- грузило — (-а) с. і ч. мол.; зневажл. або ірон. Людина, яка веде беззмістовні розмови. ПСУМС, 19. Словник жарґонної лексики української мови
- грузило — див. вага Словник синонімів Вусика
- грузило — ГРУЗИ́ЛО, а, с. Предмет, що прикріплюється до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду. Дідусь узяв до рук вудку, на якій було намотано цілий клубок волосіні, причепив важке грузило до кінця, де теліпались.. чотири гачки (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах