грузило
ГРУЗИ́ЛО, а, с. Предмет, що прикріплюється до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду.
Дідусь узяв до рук вудку, на якій було намотано цілий клубок волосіні, причепив важке грузило до кінця, де теліпались.. чотири гачки (Збан., Мор. чайка, 1959, 66);
Товстий шнур із грузилом хутко пішов у глибочінь (Донч., VI, 1957, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грузило — грузи́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- грузило — -а, с. Предмет, що його прикріплюють до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грузило — (рибал.) тягарець Словник чужослів Павло Штепа
- грузило — (-а) с. і ч. мол.; зневажл. або ірон. Людина, яка веде беззмістовні розмови. ПСУМС, 19. Словник жарґонної лексики української мови
- грузило — див. вага Словник синонімів Вусика
- грузило — Грузило, -ла с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи). МУЕ. I. 46. (Добруджа). Словник української мови Грінченка