грякати

Грякати, -каю, -єш

гл. = грюкати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грякати — гря́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. грякати — -аю, -аєш, недок., розм. Створювати, видавати сильний звук, шум, стук під час ударів, поштовхів, коливань, розривів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грякати — див. гриміти; пиячити; стукати Словник синонімів Вусика
  4. грякати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. грякати — ГРЯ́КАТИ, аю, аєш недок., розм. Створювати, видавати сильний звук, шум, стук при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Брязкають ключі в коридорі, грякають двері (Тесл., З книги життя, 1918, 106); Почалася дощова, грозова злива.. Словник української мови в 11 томах