грякати
ГРЯ́КАТИ, аю, аєш недок., розм. Створювати, видавати сильний звук, шум, стук при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін.
Брязкають ключі в коридорі, грякають двері (Тесл., З книги життя, 1918, 106);
Почалася дощова, грозова злива..; шугали блискавки і грякали громи (Чорн., Визвол. земля, 1950, 80);
Ледь зажеврівся світанок — один за одним стали грякати в порту важкі снаряди (Гончар, Таврія.., 1957, 302).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грякати — гря́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- грякати — -аю, -аєш, недок., розм. Створювати, видавати сильний звук, шум, стук під час ударів, поштовхів, коливань, розривів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грякати — див. гриміти; пиячити; стукати Словник синонімів Вусика
- грякати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- грякати — Грякати, -каю, -єш гл. = грюкати. Словник української мови Грінченка