грізно
Грізно
нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грізно — грі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грізно — Присл. до грізний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грізно — Загрозливо, люто, сувого Словник чужослів Павло Штепа
- грізно — ГРІ́ЗНО. Присл. до грі́зний. — Тройку коней! — грізно крикнув писар на його та аж почервонів зі зла (Стор. І, 1957, 78); Ліс шумів таємниче і грізно (Кучер, Вогник, 1952, 27). Словник української мови в 11 томах