1. Словник української мови в 11 томах

грізно

ГРІ́ЗНО. Присл. до грі́зний.

— Тройку коней! — грізно крикнув писар на його та аж почервонів зі зла (Стор. І, 1957, 78);

Ліс шумів таємниче і грізно (Кучер, Вогник, 1952, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грізно — грі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грізно — Присл. до грізний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грізно — Загрозливо, люто, сувого Словник чужослів Павло Штепа
  4. грізно — Грізно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205. Словник української мови Грінченка