1. Словник української мови Грінченка

губка

Губка, -ки

ж.

1) ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Ном. № 1426. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65.

2) Древесный грибъ, трутнякъ. Полт. Polyporus. ЗЮЗО. І. 132. Під пеньком губка. Ном. № 5396. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Ном. № 13672. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Ном. № 2654. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. губки, т. е. дам тобі губки. Ном. № 13672.

3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. ІІ. 202. Нема ні кресала, ні губки. Грин. І. 219.

4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Н. Вол. у. Цілу губку я уткала. Черниг. у.

5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». Вас. 171.

6) — водяна. раст. Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. I. 137.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губка — гу́бка 1 іменник жіночого роду частина обличчя гу́бка 2 іменник жіночого роду, істота тварина гу́бка 3 іменник жіночого роду предмет для витирання гу́бка 4 іменник жіночого роду тіло гриба-трутовика Орфографічний словник української мови
  2. губка — І заст. губа Богослужбовий предмет, який використовують для обмивання та обтирання євхаристійного посуду після його використання або для витирання мира з тіла охрещуваного; заст. муса Словник церковно-обрядової термінології
  3. губка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до губа I 1). II -и, ж. 1》 перев. мн. Найпростіші багатоклітинні безхребетні тварини, що живуть перев. у теплих морях і ведуть сидячий спосіб життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. губка — ду́ти гу́би. Сердитися, ображатися на кого-небудь. Федір пішов на квартиру. Мати сердилась, сестри дули губи.., а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький). ду́ти гу́бки. Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі. Фразеологічний словник української мови
  5. губка — ТРУТОВИ́К (гриб), ТРУТ, ГУ́БКА, ЧИР діал. Щоб позбутися трутовиків, які виснажують дерева і викликають гниття деревини, потрібно плодові тіла грибів вирізати і спалити, місця зрізів дезінфікувати (з газети); В лісі пастух, З бука чиру надерши... Словник синонімів української мови
  6. губка — Гу́бка, -бки, -бці; гу́бки, гу́бок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. губка — ГУ́БКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до губа́¹ 1 Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала за ним (Фр., II, 1950, 321); Клавочка хитрувато глянула на Білогруда, манірно стиснула губки і неквапом розписалась (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах