губріяка

Губрій, -рія

м. = губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. ув. губріяка. Аф. 370.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me