губань

Губань, -ня

м. Имѣющій большія губы.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губань — губа́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. губань — -я, ч., розм. Людина з великими губами (див. губа I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. губань — ГУБА́НЬ розм. (людина з великими, товстими губами), ГУБРІ́Й розм. — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Леся Українка); — Наш губрій підчепив дочку самого Дорошенка, самого головного інженера металургійного заводу (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
  4. губань — ГУБА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великими губами ( див. губа́¹ 1). — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Л. Укр., III, 1952, 747). Словник української мови в 11 томах