1. Орфографічний словник української мови

губань

губа́нь

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губань — -я, ч., розм. Людина з великими губами (див. губа I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. губань — ГУБА́НЬ розм. (людина з великими, товстими губами), ГУБРІ́Й розм. — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Леся Українка); — Наш губрій підчепив дочку самого Дорошенка, самого головного інженера металургійного заводу (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
  3. губань — ГУБА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великими губами ( див. губа́¹ 1). — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Л. Укр., III, 1952, 747). Словник української мови в 11 томах
  4. губань — Губань, -ня м. Имѣющій большія губы. Словник української мови Грінченка