1. Словник української мови Грінченка

гугняво

Гугняво

нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугняво — гугня́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гугняво — Присл. до гугнявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гугняво — ГУГНЯ́ВО. Присл. до гугня́вий. З усіх боків тяглися до нього старці: сліпі, безногі — гугняво лебеділи милостині (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 16); Імітуючи скрипучий супровід ліри, Геннадій проспівав гугняво (Вол., Місячне срібло, 1961, 102). Словник української мови в 11 томах