1. Словник української мови Грінченка

гузно

Гузно, -на

с. Задница. Ном. № 2995, 2617.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гузно — -а, с. Те саме, що сідниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гузно — ГУ́ЗНО, а, с., вульг. Частина тулуба людини нижче спини. – Шила в отамани! Шила! – кричали збоку. – А в гузно тобі шила не хочеш? – заперечив старий козак Карпо Тихий. Юрба зареготала (О. Довженко); – Гузно твоє нешмаговане! – розсердився Роман (М. Словник української мови у 20 томах