гузно
гу́зно
-а, с.
Те саме, що сідниця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гузно — ГУ́ЗНО, а, с., вульг. Частина тулуба людини нижче спини. – Шила в отамани! Шила! – кричали збоку. – А в гузно тобі шила не хочеш? – заперечив старий козак Карпо Тихий. Юрба зареготала (О. Довженко); – Гузно твоє нешмаговане! – розсердився Роман (М. Словник української мови у 20 томах
- гузно — Гузно, -на с. Задница. Ном. № 2995, 2617. Словник української мови Грінченка