1. Словник української мови Грінченка

гульнути

Гульнути, -ну, -неш

одн. в. отъ гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гульнути — гульну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гульнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гуляти 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гульнути — ГУЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до гуля́ти 3. — Перевели мене, бачите, в Кам’янець, то треба гульнути (Свидн., Люборацькі, 1955, 130); — В неділю таки заглянь, треба ж випити — оранку закінчили швидко, чого ж не гульнути на радощах? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 269). Словник української мови в 11 томах