1. Словник української мови Грінченка

гунька

Гунька, -ки

ж.

1) = гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59.

2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гунька — Верхній одяг з сукна, рід свити [XI] — суконна свитка, свита [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. гунька — гу́нька іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. гунька — -и, ж., заст. Те саме, що гуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гунька — ГУ́НЬКА, и, ж., заст. Те саме, що гу́ня. На нім була коротка витерта гунька (Фр., IV, 1950, 466); Поміж гімнастьорок захисного кольору рясніли довгі білі сорочки бессарабських чабанів, ..гуньки подільських хліборобів (Смолич, V, 1959, 691). Словник української мови в 11 томах