гунька
ГУ́НЬКА, и, ж., заст. Те саме, що гу́ня.
На нім була коротка витерта гунька (Фр., IV, 1950, 466);
Поміж гімнастьорок захисного кольору рясніли довгі білі сорочки бессарабських чабанів, ..гуньки подільських хліборобів (Смолич, V, 1959, 691).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гунька — Верхній одяг з сукна, рід свити [XI] — суконна свитка, свита [IV] Словник з творів Івана Франка
- гунька — гу́нька іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- гунька — -и, ж., заст. Те саме, що гуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гунька — Гунька, -ки ж. 1) = гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у. Словник української мови Грінченка