гусачок
Гусачок, -чка
м. ум. отъ гусли.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусачок — гусачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гусачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гусак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гусачок — ГУСАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гуса́к. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133). Словник української мови в 11 томах