гусачок

Гусачок, -чка

м. ум. отъ гусли.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусачок — гусачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гусачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гусак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гусачок — ГУСАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гуса́к. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133). Словник української мови в 11 томах