гусачок
гусачо́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гусак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гусачок — ГУСАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гуса́к. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133). Словник української мови в 11 томах
- гусачок — Гусачок, -чка м. ум. отъ гусли. Словник української мови Грінченка