гуслянка

Гуслянка, -ки

ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. см. ряжанка. ЕЗ. V. 43.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуслянка — гусля́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гуслянка — -и, ж., діал. Кисляк із пареного молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуслянка — гу́слянка кефір (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гуслянка — КИСЛЯ́К (молоко, що скисло й загусло), КИ́СЛЕ МОЛОКО́, ГУСЛЯ́НКА діал.; КЕФІ́Р (напій, виготовлений з молока спиртовим і молочнокислим бродінням). — Хочете, я вам кисляку внесу, товаришу лейтенант! Холодний кисляк, з погреба... (Л. Словник синонімів української мови
  5. гуслянка — ГУСЛЯ́НКА, и, ж., діал. Кисляк з пареного молока. Засідали [газди] за мережаний стіл .. і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку (Коцюб., II, 1955, 335). Словник української мови в 11 томах