1. Словник української мови Грінченка

гусла

Гусла и гуслі, -сел

ж. мн.

1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274.

2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. ум. гусленьки. Грин. ІІІ. 473, гуслоньки, гусовки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусла — гу́сла множинний іменник рідко Орфографічний словник української мови
  2. гусла — -сел, мн., рідко. Те саме, що гуслі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гусла — Гу́сла, гу́сел, -слам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гусла — ГУ́СЛА, сел, мн., рідко. Те саме, що гу́слі. Брав Давид гусла 1 грав рукою своєю (Л. Укр., І, 1951, 428). Словник української мови в 11 томах