гусник
Гусник, -ка
м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусник — гусни́к іменник чоловічого роду приміщення для гусей розм. Орфографічний словник української мови
- гусник — -а, ч., розм. Приміщення для гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гусник — ГУСНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для гусей. Петро відчинив ворота, і гуси, похитуючись, попрямували до гусника (Юхвід, Оля, 1959, 156). Словник української мови в 11 томах